Вимітати, -таю, -єш, сов. в. вимести, -ту, -теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату.
Вишивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вишити, -шию, -єш, гл. 1) Вышивать. Не жаль мені хустиночки, що я вишивала. 2) Истрачивать, истратить на шитье. Ниточку шовку вишила.
Дзиґа́рний, -а, -е. Часовой. Дзиґарна стрілка.
Ду́ло, -ла, с. Дуло. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава.
Квашення, -ня, с. Квашеніе.
Неплідний, -а, -е. Неплодный, безплодный. Елизавета була неплідна. Перва його жінка була неплідна, а се вже з другою дав йому Господь на старість утіху.
Повирімнювати, -нюю, -єш, гл. = повирівнювати.
Погребарь, -ря, м. Могильщикъ.
Струхнути, -хну, -неш, гл. = струснути. Коли б струхнув хоть головою.
Урубати, -баю, -єш, гл.
1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю.
2) Ранить рубя.
3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати.