Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубрівник

Дубрі́вник, -ка, м. Раст. а) Tormentilla erecta. Лв. 102. б) Tormentilla vulgaris. Лв. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРІВНИК"
Бороло, -ла, с. Разсѣлина въ скалѣ, ущелье. Вх. Зн. 20.
Видненький, виднесенький, -а, -е. Ум. отъ видний.
Гарикатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, ссориться, перебраниваться. Вони тільки й роблять, що гарикаються увесь день.
Доби́ток, -тку, м. Грабежъ, добываніе. А гайдамаки приїхали з добитків, аж нема того чоловіка; дуже вони здивувались. Рудч. Ск. II. 148.
Лихолі́ття, -тя, с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. ЗОЮР. І. 3. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари. Шевч. 365.
Паскудитися, -джуся, -дишся, гл. Пачкаться, грязниться. Оце, сказала, смердить повітрям, а я буду коло єї паскудиться — не хочу! Рудч. Ск. II. 64. Не паскудьмось, краще буде! Н. Вол. у.  
Повихритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ.
Повідскакувати, -куємо, -єте, гл. Отскочить (во множествѣ).
Поплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разорить, разграбить (во множествѣ).
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш. К. ПС. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБРІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.