Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Асе́сор, -ра, м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі... Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618.
Баранчук, -ка, м. = баранець 1. Желех. Въ нѣкоторыхъ пѣсняхъ употребляется какъ припѣвъ: Гоп, чук, баранчук, а на боці дудка! Кедь би мені не миленька, не був би я тутка. Гол. IV. 512.
Відгожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відгодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В иншого (москаля) є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дісне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться въ бѣдѣ. Гонять вовки козу. Коза каже...: «Оборони!» Той.... узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі. Грин. II. 64.
Ідосі нар. = досі.
Куди нар. Куда. Нема куди прихилиться. Шевч. Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом. Ном. № 2547. хоч куди. Куда угодно. Маркев. 63. куди видно втікає. Убѣгаетъ безъ оглядки. Ном. № 4422. куди далі. Чѣмъ дальше. Чоловік мій куди далі, то все хмурнійший ходить. МВ. (О. 1862. III. 118). куди тобі! Сокращено изъ куди тобі до його, до того, т. е. первоначально: гдѣ ужъ тебѣ! далеко тебѣ до!... Теперь куди тобі употребляется, чтобы подчеркнуть значительность чего-либо: такий великий виріс, що куди тобі! Пригодилось мені і куди тобі! Сим. 203. Чаще употребляется въ цѣломъ рядѣ ироническихъ выраженій. Куди тобі, який великорозумний! Так запишалась, що куди тобі!
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Позлитка, -ки, ж. = ожеледиця. Вх. Лем. 452.
Поїзд, -ду, м. Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. ХС. VII. 428, 429. Грин. III. 438. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется поїзд. МУЕ. І. 125. (Полт. г.). Молодий збірає поїзд і їде до молодої. Грин. III. 430. Ум. поїздонько.
Правдолюбець, -бця, м. Поборник, истины.
Ширяти, -ряю, -єш, гл. 1) Парить, рѣять. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. 9. 2) Тыкать, пырять. А він ширяє ціпком по дверіх, — сліпий, бач, то й пробує поперед себе. Новомоск. у.