Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вінок, -нка, м. 1) Вѣнокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Ном. № 5270. Голе й босе, а голова в вінку. Ном. № 11192. У його в дворі — як у віночку. Ном. № 14010. 2) Дѣвство, дѣвственностъ. загубити вінок. Потерять дѣвственность. Чуб. Удівонька свою дочку била: де ти, дочко, вінок загубила? Н. п. 3) вінок цибулі. Вить со вплетомъ луковиць. Грин. I. 282. На горищі два вінки цибулі. Г. Барв. 435. Ум. віночок.
Завча́с нар. = завчасу.
Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2. Шух. І. 34.
Коржавіти, -вію, -єш, гл. Жесткимъ, твердымъ дѣлаться. Желех.
Купання, -ня, с. Купанье.
Кутнянка, -ки, ж. = кутниця. Желех.
Оповістити, -ся. Cм. оповіщати, -ся.
Переломити, -ся. Cм. переламувати, -ся.
Позастелювати, -люю, -єш и позасти́лувати, -лую, -єш, гл. Застлать (во множествѣ). Всі столи вам позастелювані. Грин. III. 147. Тесовії столи позастилувані. Грин. III. 142.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.