Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дряпливий

Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯПЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯПЛИВИЙ"
Баштовий, -а, -е. 1) Башенный. Аф. 295. Баштова гармата. 2) Употребл. какъ сущ.: сторожъ на башнѣ.
Зато́вмистий, -а, -е. Тупоугольный. Затовмистий клин. Н. Вол. у.
Зде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. зде́ржатися, -жуся, -жи́шся, гл. Удерживаться, удержаться. І хочу здержатись, та не впинюсь. Г. Барв. 283.
Знебачки, знебашки, нар. Неожиданно. Н. Вол. у. Знебашки приїде пан, пожив тижнів зо два та й поїхав, а окомон своє. Камен. у.
Побажати, -жа́ю, -єш, гл. Пожелать. Побажай чого, так і станеться. Ном. № 280.
Поцмокнути, -ну, -неш, гл. Чмокнуть. Віддали дочки, а свої парубки лиш поцмокнули. Гн. II. 27.
П'ятдесятеро числ. Пятьдесятъ. Садовить їх купами по п'ятдесятеро. Єв. Л. IX. 14.
Роскладувати, -дую, -єш, гл. = роскладати.
Хазяїнуватий, -а, -е. = хазяїновитий. Він був собі убогий, та хазяїнуватий. Г. Барв. 172.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Левиц. Пов. 339. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Міусск. окр. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру. Козел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЯПЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.