Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрючок

Дрючо́к, -чка́, м. Ум. отъ дрюк. Там тебе ждуть — з двома дрючками за дверима на порозі. Ном. № 14263. дрюч́ок вагов́ий. Рычагъ, которымъ, опирая его на «важницю», подымаютъ тяжело нагруженный возъ. Чуб. VII. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧОК"
Безмозкий, -а, -е. 1) Не имѣющій мозга. Безкосте, безмозке усе море виплаває. (Заг. пьявка). Ном. № 98, стр. 293. 2) Безмозглый, глупый. Плюгаш безмозкий., (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152).
Гишечки, -чок, м. мн. ум. отъ гишки.
Жаби́ний, -а, -е. = жаб'ячий.
Затуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затули́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Закрывать, закрыть (отверстіе), заслонять, заслонить. Без мене й дірочки малої нікому затулити. Ном. № 4581. Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала. Стор. МПр. 54. 2) Удовлетворять, удовлетворить претензію. Не таке діло, що ще парою волів і не затулите, як пожаліється. Павлогр. у.
Круп'янка, -ки, ж. Колбаса, начиненная кашей. Дайте ковбасу, я додому понесу; дайте круп'янку, пудкину пуд лавку. Чуб. III. 477.
Росколонизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Разселиться колоніями. К. Кр. 18.  
Таліг, -га?, м. Телѣга? Гол. III. 247.
Химородні, -день, ж. Хитрыя затѣи, хитрости.
Цвістися, -туся, -тешся, гл. = цвісти 1. Калина цвілася. Чуб. V. 85.
Черкес, -са, м. 1) Черкесъ. Грин. III. 603. І всі черкеси в табуни летучих коней попускали. Мкр. Г. 30. 2) = чемериця, Veratrum album L. Мил. М. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.