Батуринка, -ки, ж. Родъ верхней женской одежды (по батуринскому образцу). Юпки батуринки з Чернігова перейшли у Конотіп.
Вигачувати, -чую, -єш, сов. в. вигатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду.
Де́-хто, мѣст. Кой-кто; нѣкоторые. Не стало й Богдана! Як віл під ярмом схилилась громада од Божої кари, і плакали де-хто. От трошки згодом вернулись до Бруса де-хто і посідали край його. Так він не стерпів, позбірав де-кого та й учинив проти ляхів трівогу.
Закінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. День закінчився весільним бенкетом.
Мизи́нний, -а, -е. Самый меньшій, младшій, послѣдній. — палець. Мизинецъ. Ой не ламли, дівчинонько, мизинного пальця. мизи́нне дитя. Младшее въ семьѣ дитя. Що ж ви нам продасте? Мизиннеє дитя. мизи́нний день. Суббота. Мизинний день да суботонька.
Побережничити, -чу, -чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ.
Процвиндрити Cм. процвиндрювати.
Ремесник, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ум. ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька.
Росприскати, -ся. Cм. росприскувати, -ся.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
