Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вівсик, -ка, м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.
Віджити Cм. відживати.
Гаманчик, -ка, м. Ум. отъ гаман.
Гойдання, -ня, с. Качаніе, колыханіе.
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Килимок, -мка, м. Ум. отъ килим.
Поди, -дів, м. Низменныя мѣста, долина. Черном. Cм. під 1.
Позносювати, сюю, -єш, гл. = позносити. Позносювали (снопи). Грин. І. 111.  
Розгортуватися, -туюся, -єшся, гл. = Розгортатися.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъ. К. ДЗ. 34. Лях цвенькати уже не буде. Котл. Ен. IV. 10. По лядські цвенькала. Св. Л. 54. Кортить литвинка, коли не цвенькне. Ном. № 5012.