Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бойко Ii, -ка, м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. ІІ. 108.
Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. Кишкун.
Ґляґ, -ґа, м., ґля́ґа, -ґи, ж. Часть желудка жвачнаго животнаго, употребляемая для створаживанія молока. (Херс. г.). Створожившееся молоко изъ желудка маленькаґо теленка, кусочекъ котораго (молока) бросаютъ въ удой молока, чтобы оно скорѣе створожилось. (Гол. I. Вступленіе, 700). Употребл. также лишь во мн. ч.: ґля́ґи, Ум. ґляґу́шки. Маркев. 158.
Доча́сно нар. Временно.
За́ян, -на, м. Сказочный герой, зачавшійся отъ полученнаго отъ зайца яблока. Грин. II. 260.
Порохніти, -ні́ю, -єш, гл. = порохнавіти.
Роспалити, -ся. Cм. роспалювати, -ся.
Рукавча, -чати, с. Рукавчикъ. Чуб. V. 606. І маленькі рукавчата шовком вишивала. Шевч. 329. Вишивані рукавчата мають. Г. Барв. 110.
Стовпа́тий, -а, -е. Полосатый. Плахта стовпата.
Ціліненький, -а, -е. = цілісінький. Ціліненьку ніч казку кажуть. Н. Вол. у.