Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дручина

Дручи́на, -ни, ж. = дрючина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЧИНА"
Бляхарь, -ря, м. 1) Жестяникъ, жестяныхъ дѣлъ мастеръ. 2) Кровельщикъ. Могилев. у.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать. Аф. 455.
Маґлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Катать (бѣлье). А шестая (дівчина) хусти сушит, сьомая маґлює. Гол. І. 253. 2) Плохо рисовать, плохо писать.
Нариґлюва́ти, ґлю́ю, -єш
Нездатність, -ности, ж. 1) Неспособность. 2) Непригодность, неудовлетворительность.
Перегінка, -ки, ж. Часть овчины? ЗЮЗО. II. 547.
Подриґати, -ґаю, -єш, гл. Подергать, поболтать ногами.
Постник, -ка, м. Постникъ. Єв. Мр. II. 18.
Похотітися, -четься, гл. безл. Захотѣться.
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.