Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жо́вна и жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. ІІІ. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.
Загри́вий, -а, -е. Имѣющій бѣлую масть вокругъ шеи (о птицахъ и четвероногихъ животныхъ). Загривий гусак. Харьк. Загрива гуска. Загрива вівця — біла, а шиворот чорний. О. 1862. V. Кух. 37.
Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло. Гол.
Кишіти, -шу, -ши́ш, гл. Кишѣть. Аж кишить невольника у Сиракузах. Шевч. 606.
Кріпкий, -а́, -е́ 1) Крѣпкій. 2) Здоровый, сильный (о человѣкѣ). Іще кріпкий чумак був. МВ. І. 65. Це ж добре, як дівчина кріпка на вдачу... а инша зовсім розбештується. О. 1862. І. 74. 3) Сильный. А зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. ІІ. 25.
Прокувати, -ку́ю, -єш, гл. Прокричать (о кукушкѣ). Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. МВ. І. 140.
Просящий, -а, -е. Просящій, живущій подаяніемъ. Уроди, Боже, на трудящого.... на просящого, на крадящого і на всякую долю. Грин. І. 16.
Регула, -ли, ж. Уставъ. По військовій регулі за се повинен він смертної кари. Стор. МПр. 28.
Слабуватий, -а, -е. = слабовитий. Вх. Лем. 466.
Шаленство, -ва, с. Безуміе.