Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блискавець, -вця, м. Насѣк. Свѣтлякъ, Lampiris noctiluca. Блискавці літают. Вх. Лем. 392.
Гнізденце, -ця, с. = гніздо. Бусьок і бусьчиха увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.
Кріпити, -плю́, -пиш
Моту́зник, -ка, м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ. Вх. Зн. 37.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Опліт, оплоту, м. Изгородь, плетень, огорожа. І оплотом його (виноградник) огородив. Аби маржина не ростягала сіна із стога, огороджують ею оплотом з вориня. Шух. І. 170, 171. Шух. І. 76, 189. Пішла в опліт сіна (взяти). Гол. I. 199.
Піскуваха, -хи, ж. Низкое песчаное мѣсто. Піду на піскуваху та й там викосю. Зміев. у.
Свердельце, -ця, с. Ум. отъ свердло. Ум. сверделик, свердлик, свердельчик, сверде́льчичок. Вас. 149.
Черть! меж., выражающее ударъ, хвать. Черть в писок! Вх. Зн. 80.
Шопа, -пи, ж. Навѣсъ, сарай съ двумя, рѣдко тремя стѣнками — для возовъ и хозяйственныхъ орудій. Чуб. VII. 396. Пішли до топи вітати пана, пішли до череди брати барана. Чуб. III. 376.