Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виманити Cм. виманювати.
Галузка, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Ґазду́сьо, -ся, м. ласк. отъ ґазда. З'їднамсі вам, ґаздусю, бо я сі свужби глядам. Гн. II. 153.
Кигикати, -ги́чу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кигикнути, -кну, -неш, гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. Лукаш. 85. (Чайка) літала над його могилою і кишкам. Чуб. І. 62.
Охотитися, -чуся, -тишся, гл. Желать. Не охотилась іти за Василя. Г. Барв. 390.
Пилочник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33.
Припослідок, -дку, м. Конецъ. Преимущ. въ выраженіи: на припослідку. Въ самомъ концѣ, послѣ всего. На припослідку виходе биться той Іван. Грин. І. 182.
Сердушник, -ка, м. Раст. Erythraea Centaurium Pers. ЗЮЗО. I. 122.
Сіменитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись. Г. Барв. 259.
Студениця, -ці, ж. = криниця. Пішла б любка та й принесла ой водиці з студениці. Н. п.