Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрислівка

Дрислі́вка, -ки, ж. 1) Дыня, имѣющая много жидкости въ срединѣ и вообще мягкая. 2) слива скороспілка. Аф. 394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИСЛІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИСЛІВКА"
Виднота, -ти, ж. Свѣтъ, освѣщеніе, ясность. Нехай одчинені двері, — тепла найде в нашу хату. — А од вас видноти в мою, бо в мене темно. Пирят. у. на видноті. На освѣщенномъ мѣстѣ. Ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою. Грин. II. 46.
Випсякувати, -кую, -єш, гл. Выругать какъ пса, сильно выругать.
Вуличанин, -на, м. Участникъ гульбищъ и увеселеній молодежи на вулиці 2.
Дровово́з, -за, м. Работникъ на сахарномъ заводѣ, возящій дрова. Н. Вол. у.
Крепак, -ка́, м. Крѣпостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак. МВ. І. 37.
Сором, -му и -ма, м. Срамъ, стыдъ. Скрізь землю б пішла від стида й сорому. Кв. І. 46. со́рому набра́тися. Осрамиться. Оце якось такого сорому набрався, що думав з жінкою розплюваться. Харьк. г. без сорома казка. Сказка съ непристойностями. Выраженіе это употребляется, когда говорятъ о комъ либо, сдѣлавшемъ или сказавшемъ что-либо непристойное. Ум. соромо́к.
Спуховистий, -а, -е. = спуховий. Спуховиста палка. Н. Вол. у.
Суворий, -а, -е. Суровый, строгій.
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Уселюдно нар. Публично, всенародно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИСЛІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.