Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валькування, -ня, с. 1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Ле́жень, -жня, м. 1) Лежебокъ. Що дворовый лежень не хоче робити, тільки спати та гуляти та горілку пити. Мил. 73. лежня справляти. Ничего не дѣлать. 2) Бревно, лежащее на землѣ и служащее вмѣсто фундамента для стѣны хаты. Тепер становлять хати на стоянах, а перш було на лежнях. Лебед. у. 3) Боровъ, дымовая труба на потолкѣ, горизонтально лежащая, то-же, что и лежак 1. 4) Лежащій улей. Cм. лежак 3. 5) Родъ большого калача, обрядовый свадебный хлѣбъ. Чуб. IV. 236. В п'ятницю до діла лежні з гурту поробили та шишки і перепійці в піч посадовили; коровай-же спорядивши з самую суботу, посадить його впросили Кирика Голоту. Мкр. Н. 21.
Обдарити Cм. обдаряти.
Обплести, -ся. Cм. обплітати, -ся.
Ополи нар. = обаполи. Н. Вол. у.
Осаула, -ли, м. = осавула. Сотенний осаула. Сим. 226.
Перекладання, -ня, с. 1) Перекладываніе. 2) Перегрузка. 3) Переводъ (литературнаго произведенія).
Полумисок, -ска, м. Родъ глубокой тарелки, неглубокая миска. Рудч. Ск. І. 11. Вас. 181. Да їдять вони калачі з одного полумиска, ой п'ють вони мед-вино з одного кубочка. Н. п.
Сукервиця, -ці, ж. = сукровиця. Вх. Зн. 67.