Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрантивий

Дранти́вий, -а, -е. 1) Изорванный, рваный. 2) Дрянной, негодный. Дрантива коновка. Дрантива свита. Дрантиві колеса. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНТИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНТИВИЙ"
Брай, брая, м. Инструментъ, которымъ бьютъ бриндзу при ея приготовленіи: толстый буковый колъ, съ одного конца цилиндрическій, а съ другого четырехгранный, съ зарубками на граняхъ. Шух. I. 214.
Важливо нар. 1) Тяжело. 2) Важно.
Видочок, -чка, м. Ум. отъ вид.
Деклямува́ння, -ня, с. Декламированіе.
Коштовий и коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Харьк. г. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток. Чуб. V. 748.
Недолік, -ку, м. Недочетъ.
Одноманітно нар. Однообразно.
Саморобний, -а, -е. Самодѣльный, домашняго приготовленія. Це сукно саморобне. Рк. Левиц.
Скорий, -а, -е.. Cм. скор.
Шастувати, -ту́ю, -єш, гл. Шелестѣть. Наша пані молода, на ній сукенка золота, на ній сукенка шастує, — свої женчики частує. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАНТИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.