Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веснянка, -ки, ж. 1) Весенняя пѣсня. веснянки поются исключительно ранней весной и исключительно молодежью. 2) Весенняя нимфа. Весняночка-паняночка десь у садочку шиє сорочку. Мет. 300. 3) мн. Веснушки. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки. Ном. № 266.
Відходити 2, -джу, -диш, гл. 1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє. 2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки. 3) Вылѣчить. К. ЧР. 207. Вона тобі відходить твою слабість. Чуб. Яка вродила, та й одходила. Мил. 34.
Гарячити, -чу, -чиш, гл. Разгорячать. Варенуха почала його гарячити. Левиц. І. 281.
Гуля́й-городи́на, -ни, ж. Подвижная деревянная башня (для военныхъ надобностей).
Колування, -ня, с. Объѣздъ кругомъ, вмѣсто прямой дороги.
Наґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Надѣлать шуму, крику.
Обтяти Cм. обтинати.
Попропивати, -ва́ю, -єш, гл. Пропить (во множествѣ). Усю худобу попропивав. Сорочок із тридцять було, — усе попропивала. ЗОЮР. І. 9.
Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.
Сотка, -ки, ж. 1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці. Чуб. 2) Нитка, низка. Сотка грибів. Радом. у.