Буйвіл, -вола, м. Буйволъ. Да з'їхалось да три воли, да три воли, три буйволи. Їхав москаль буйволами. Ум. буйволик. Ув. буйволяка.
Жарли́вість, -вости, ж. Жгучесть?
Кізяк, -ка́, м. Пометь, калъ домашнихъ животныхъ. До нашого берега ніщо добре не припливе — не кізяк, то тріска. Ум. кізячо́к.
Кісточка, -ки, ж. Ум. отъ кістка. 1) Косточка (животнаго). Казав пан дяк, що гусей не їсть, а повна стеля кісточок. 2) Анат. Лодыжка, Malleolus. З річки нашої куди влітку дівається вода, так що й горобцеві по кісточки перейти. Там керви по кісточки. 3) Гнѣздо въ срединѣ яблока или груши для зеренъ.
Козирити, -рю, -риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади).
Коробочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. Чи зробиш луб'яну коробочку? А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. 2) Въ водяной мельницѣ чугунное гнѣздо для веретена шестерни.
Ли́врити, -рю, -риш, гл. Плохо читать. Вчився він добре на филозофії: в шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив.
Тогобічний, -а, -е. , тогобічній, -я, -є. Находящійся или живущій на другомъ берегу, по ту сторону рѣки.
Украсти, -ду, -деш, гл. Украсть. В середу постила, а кобилу вкрала.
Чаклувати, -лую, -єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть.