Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безконешниця, -ці, ж. 1) = безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Ковбанитися, -нюся, -нишся, гл. Валяться въ грязи. Ковбаняться свині в грязюці. Харьк. у.
Ле́стівочка, -ки, ж. Ум. отъ ле́стка.
Нишкати, -каю, -єш, гл. Шнырять.
Палічка, -ки, ж. Ум. отъ палиця.
Побатькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Побыть посаженнымъ отцемъ, въ качествѣ отца. 2) Поругать, задѣвая въ брани отца. Ще полаяв, побатькував трохи. Мир. ХРВ. 146.
Пронишпорити, -рю, -риш, гл. = пронюхать. КС. 1883. II. 403.
Тридцяток, -тка, м. Тридцать. Йому років до тридцятка було. О. 1862. І. 29. Років коло тридцятка назад. Ном. № 11734.
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Міусск. окр. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? К. Іов. 89. Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного. К. Іов. 84. 2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Борз. у. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе. Пирят. у. 3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками». Вас. 198.
Цундря, -ря, с. соб. Лохмотье, отрепья. Угор. Фр. (Желех.).