Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доточити

Доточи́ти, -ся. Cм. доточувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТОЧИТИ"
Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне. МВ. ІІ. 197.
Гі I сз. = II. Ге. Скулився, стулився, гі пес. Ном. № 3049.
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Непомильність, -ности, ж. Безошибочность. Желех.  
Переплатка, -ки, ж. Ум. отъ переплата.
Платтяний, -а, -е. Холщевый.
Порозбірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и розібрати, но во множествѣ.
Стончати, -ча́ю, -єш, гл. Дѣлать тоньше. Вх. Лем. 470.
Сторожик, -ка, м. Первое перо въ крылѣ птицы. Екатер. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОТОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.