Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить. Рудч. Ск. II. 30.
Ґузу́ля, -лі, ж. Круглая шишка. (Cм. Ґузва, ґуля). Ум. Ґузу́лька. Мат на челі ґузульку. Вх. Лем. 408.
Зали́чки, -чок, ж. мн. Шелевочная обивка стѣнъ, сложенныхъ изъ бревенъ. Залички поробив добрі. Н. Вол. у.
Згра́я, -раї, ж. Толпа, скопи ще; шайка. К. Досв. 82. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Рудч. Ск. II. 202. Кидав п'яній зграї золоті червінці. Мир. ХРВ. 92.
Купека, -ки, ж. Раст. Convallaria maialis L. ЗЮЗО. І. 119.
Обабок, -бка, м. Раст. Boletus Scaber Bull. ЗЮЗО. І. 114.
Перекотити, -ся. Cм. перекочувати, -ся.
Пересувати, -ваю, -єш, сов. в. пересунути, -ну, -неш, гл. Передвигать, передвинуть.
Під'язувати, -зую, -єш, сов. в. під'язати, -жу, -жеш, гл. = підв'язувати, підв'язати.
Сумування, -ня, с. Печаль, грусть. Були в нас старі сумування. МВ. ІІ. 196.