Борсати, -са́ю, -єш, гл. ? Cм. борс.
Визначати, -ча́ю, -єш, сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл.
1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Границю визначив.
2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх.
Дідусі́в, -се́ва, -ве Дѣдушкинъ.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Кладій, -дія, м. = кладільник. Кладієві найважче, бо той скидав снопи, той пхав, а я один.
Книп, -па, м.
1) = ґнип.
2) Неотеса, мужикъ. Там ходило два: подивиться — книпи, а як загра!
Міток, -тка, м. Мѣра нитокъ въ 40 или 50 пасомъ. Мітки бувають круглі, в яких одно пасмо має 60 ниток і чиноваті, в яких одно пасмо має лиш 30 ниток. Міток із матірного прядіво. Ізстаріли мене, ненько моя, та чужії мітки. Хто мені буде чужі мітки одпрядать?
Сп'ятити, -сп'ячу, -тиш, гл. Стибрить, украсть. Баба дождала ночі, сп'ятила ті роги і дала лепетухи до пана.
Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький.
Хлипати, -паю, -єш и -плю, -плеш, гл.
1) Всхлипывать, плакать. Прийшла Венера іскривившись.... і стала хлипать перед ним. Петрунева пенька слізоньками хлипає.
2) О сапогахъ, въ кот. попала вода: издавать при ходьбѣ звукъ отъ присутствія воды. На річку йшли чоботи, — рипали, а з річки йшли чоботи, — хлипали. Ha.