Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотанцюватися

Дотанцюва́тися, -цю́ю, -єшся, гл. 1) Танцуя дойти до чего. 2) Дотанцоваться до чего.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТАНЦЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТАНЦЮВАТИСЯ"
Безсилка, -ки, ж. Безсильная женщина. Ум. безсилочка. Чи то ж не диво, що така безсилочка прогнала й настрахала ведмідя страшного? МВ. ІІІ. 144.
Вайкіт, -коту, м. Крикъ боли, тревоги, вообще безпорядочный крикъ, гамъ. Вайкіт, як у жидівські школі. Фр. Пр. 135.
Гарно нар. Хорошо, красиво. Як гарна молодиця, то гарно й подивиться. Ном. № 9003. Бачуть сестру гарно вбрану. Pauli. II. 11. Гарно грає. Рудч. Ск. II. 5. Царь подякує гарно. Рудч. Ск. II. 12. Ум. гарненько, гарнесенько. Поцілуйсь гарненько. Чуб. ІІІ. 44.
Гониві́тер, -тра, м. = Вертипорох. Вх. Зн. 6.
Кум, -ма, м. Кумъ. То Хмельницький теє догадав, кумом його до себе прохав. Дума. Куми. Кумъ и кума вмѣстѣ. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів стрічних. Ном. № 83. Неси ж в хату, а я верти кинусь за кумами. Шевч. 102. одкупні куми. Кумовья, замѣняющіе, послѣ соотвѣтственнаго народнаго обряда, прежнихъ, обыкновенныхъ, кумовьевъ, при чемъ послѣдніе совершенно теряютъ всѣ права кумовьевъ, — такая замѣна дѣлается только въ случаѣ долгой болѣзни ребенка. Cм. купо́вана мати. Мнж. 183. про́хані куми. Обыкновенные воспріемники. Мнж. 183. стрічані куми. Встрѣчные кумовья. Мнж. 183. рідний кум. Кумъ-воспріемникъ по отношенію къ отцу дитяти, послѣдній же — просто кум. Мнж. 183. Ум. кумась, куме́ць, кумочок, кумцьо. Здоров, кумасю мій, Кіндрате! Гліб. Прийде кумець на обідець, а ложки не буде. Ном. № 11899. Ой щучечки за для кумочка, а карасі за для кумасі. Посл. Та кумцьо таки не випив. Св. Л. 59.
Лиході́льниця, -ці, ж. Злодѣйка. Ішла ж вона до церкви, переходить єї чарівниця, лиходільниця, що лихо робить. Чуб. І. 94.
Окипати, -паю, -єш, сов. в. окипіти, -плю́, -пи́ш, гл. = обкипати, обкипіти. У козака серце умліває, а в дівчини кров'ю окипає. Чуб. V. 154. Окипіло серце гарячою кров'ю. Грин. III. 329.
Піддирання, -ня, с. 1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу. Харьк. 2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.
Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була. Г. Барв. 201.
Шеляг, -га, м. 1) Старинная мелкая монета. Знаю, як мідний шеляг. Ном. № 2887. Стільки правди, як в шелягу сребра. Ном. № 6902. 2) мн. Родъ убора на пля́хтах. Черн. у. Ум. шеляжо́к, шеляжечок, шеляже́нько. Збірайте шеляжки дрібненькі. О. 1862. IV. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОТАНЦЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.