Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видоювати, -доюю, -єш, сов. в. видоїти, -дою, -їш, гл. Выдаивать, выдоить. Ні води не принесе, ні корови не видоїть. Стор. І. 9.
Де́нниця, -ці, ж. 1) Раст. Tormentilla erecta. Шух. І. 22. 2) мн. Родъ дѣтской болѣзни. КС. 1883. VII. 588.
Дізрі́ти Cм. Дозирати. Вх. Лем. 410.
Дри́ля, -лі, ж. Дырка, просверленная дрилем.
Загойда́тися, -да́юся, -єшся, гл. Закачаться. Золоті сережки загойдались. Левиц. Пов. 180.
Облагодитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться; поправить, починить. Повітка похилилась на бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці. Левиц. І. 57.
Під'ядлівчак, -ка, м. пт. Sitta euroраеа, поползень. Вх. Лем. 449.
Поладнати, -наю, -єш, гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав. Кв.
Споминок, -вку, м. = спомин. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Унещасливити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать несчастнымъ.