Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
Гукарня, -ні, ж. = Пугач. Bubo maximus.
Жовнува́тий, -а, -е. Больной антиномикозомъ, желвастый.
Закалю́жений, -а, -е. Испачканный въ жидкой грязи. Свиня закалюжена.
Зорешливо нар. = зоряно. А на дворі зорешливо та тихо.
Лопуша́ний, -а, -е. = лопуховий. дурень лопуша́ний — презрительно о простонародьѣ. Гордують — от не токмо вельможнії, а й так дурні лопушані.
Нагрі́ти, -ся. Cм. нагрівати, -ся.
Сіроман, -на, м. = сіроманець. Вовки-сіромани нахождали.
Слютняк, -ка, м. пт. удодъ.
Шпиг, -га, м.
1) Шпіонъ. Шпиг сю пісню пильно слухав.
2) Костный мозгъ.
