Відзимки, -ків, м. мн. Исходъ зимы, время послѣ зимы, когда еще возвращаются зимнія явленія.
Гарцівниця, -ці, ж. 1) Шалунья. На всю губу гарцівниця в людях і в господі. 2) Плясунья.
Доща́ний, -а, -е. Досчатый. Дощана крита.
Запле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Забресть.
Ірватися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = рватися. Як риба в притузі, так розум ірветься. Ой ірветься нам на душі, що всі дівчата хороші.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Одіво, -ва, с. Одежда, одѣяніе. Грошей треба було для обуви, для одіва і так для чого.
Під'ядлівчак, -ка, м. пт. Sitta euroраеа, поползень.
Пластовик, -ка, м. = пластовець.
Потуркотати, -кочу́, -чеш, гл.
1) и 2) = потуркати.
3) Постучать; побарабанить.