Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зелені́сеньконар. Ум. отъ зелено.
Каліченька, -ки, об. ум. отъ каліка.
Князь, -зя, м. 1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Макс. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького. Стор. МПр. 61. 2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Ном. № 12778 Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). МУЕ. III. 128. Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! Г. Барв. 495. На білому острові живе собі... якийсь князьок. Рудч. Ск. II. 93. Ув. князюка. К. ЦН. 223.
Мачуше́нко, -ка, м. Сынъ мачехи, брать по отцу, но не по матери. Черк. у.
Мрі́тися, мрі́юся, -єшся, гл. 1) = мріти. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). 2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється. Ном. № 6402.
Охаб, -ба, м. 1) = охаба 2. Желех. 2) = охаба 3. Вх. Лем. 445.
Почеплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Прицѣпиться, привѣситься (во множествѣ).
Пригадати, -ся. Cм. пригадувати, -ся.
Розвідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розвідатися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Дізнався я про землю; заманулося ще розвідатись про небо. Ком. І. 18. За колотнечею то що Антосьо не гаразд розвідувався, чого то приїздили люде з Солодьків. Св. Л. 300.
Стукало, -ла, с. То, чѣмъ стучать.