Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видовище, -ща, с. Зрѣлище. Желех.
Захи́стник, -ка, м. Защитникъ. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Їзджалий, -а, -е. О лошадяхъ: ѣзжалый. Сим. 153. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня. О. 1861. X. 21.
Льо́пати, -паю, -єш, гл. Ляпать, мазать. Годі вже тобі оту долівку льопати: розводь маслинку, та ставай — вибілиш оцю стінку. Кобел. у.
Образа, -зи, ж. Оскорбленіе. Даруйте образи, які котрий має. Гол. III. 509.  
Переколошкати, -каю, -єш, гл. Перепугать, привести въ смятеніе.
Порозру́бувати, -бую, -єш, гл. Разрубить (во множествѣ).
Свідчиця, -ці, ж. = свідка. Закр.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
Шєва, -ви, ж. = щавель, Rumex crispus. Желех. Шух. І. 22.