Ворітний, -а, -е. Воротный. ворітний могорич. Обрядовое угощеніе, даваемое мѣстнымъ парнямъ за пропускъ въ ворота невѣсты поѣзда жениха.
Гасати, -са́ю, -єш, гл. Бѣгать, прыгать, метаться, усердно танцовать. Гасав і я, як божевільний по степах за кабардою. «Сіль сиплеться з кишені, сіль»! кажуть чумакові, а він гаса. «А вже, — каже, — мені не бо солі, коли грають на басолі».
Оставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Їж, брате, хліб, та на завтра оставляй. Я в дорогу вибераюсь, тебе, мила, оставляю.
Победрина, -ни, ж. 1) Горизонтальная перекладина, соединяющая два столба, — часть различныхъ снарядовъ: кросен, поколодви, снувавки, струнки. 2) Въ мельничномъ колесѣ то-же, что и перехрестя.
Потопельник, -ка, м. Утопленникъ.
Прасування, -ня, с. Глаженье, утюженье. Ніч просиділи панянки над прасуванням.
Причинка, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Рихтино нар. Именно, навѣрное. Та се рихтино він зробив.
Царіградський, -а, -е. 1) Константинопольскій.
2) — ка лоза. Раст. Elaeagnus hortensis L.
Шпіклір, -ра, м. = шпихлір.
