Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допоки

Допо́ки нар. До тѣхъ поръ пока. Не оженюся, допоки вік віков. Гол. І. 344. Співатиму йому допоки віку, допоки тху хвалитиму на струнах. К. Псал.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОКИ"
Гличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глиця. 2) Названіе тонкаго вола. КС. 1898. VII. 46.
Даровина́, -ни́, ж. Жертва. І обернувсь Господь до Авеля і до його даровини. Св. П.
Дзе́нькати, -каю, -єш, одн. в. дзе́нькнути, -ну, -неш, гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло. Новомоск. у.
Курявиця, -ці, ж. = курява. Желех.
Начвалатися, -лаюся, -єшся, гл. Устать, медленно ходивши.
Посельство, -ва, с. Посольство.
Прігра, -ри, ж. = пригра. Пішла на прігру бжола. Черк. у.
Рижуха, -хи, ж. Раст. Draba nemorosa. ЗЮЗО. І. 121.
Тліти, тлію, -єш, гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій. Мир. Пов. II. 115.
Челлений, -а, -е. = черлений. Челлені чоботята. Гол. IV. 513. Ягідки челлені. Гол. IV. 514. Дівчино, дівчино, челлена калино. Гол. III. 404.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПОКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.