Лепету́ха, -хи, ж. 1) Болтунья; ворчливая женщина. Бо свекруха, лепетуха сварливая голова, вона ж мене заклопоче — я дівчина молода. Cм. лепети́ця. 2) Водка. Як нап'ється лепетухи, стане не тверезий. 3) дати лепетухи. Убѣжать, удрать. Баба дождала ночі і дала лепетухи до пана. Ум. лепету шка. Захтілося лепетушки, пропила моток і витушки.
Мушкетю́га, -ги. Ув. отъ мушке́т.
Обиденкою нар. За день. Я обиденкого справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Cм. обидень.
Підійняти, -ся. Cм. підіймати, -ся.
Повторне нар. Вторично.
Поранку нар. = уранці. Завтра поранку викопаєм ямку.
Послушник, -ка, м. Слуга. Повідат царь до тих своїх послушників, жеби забили сто волів єму на обід. Ум. послушничок. Мого батька брата та була взяла, орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год. нар.
Трепета, -ти, ж. Осина. Populus tremula. Ой седіла зозулечка в лісі на трепеті. Ум. трепі́тка. На тім боці при потоці трепітна ся трепле.
Чубитися, -блюся, -бишся, гл. Драть другъ друга за волосы, переносно: драться, не мирно жить. Пани чубляться, а в мужиків чуби тріщать. Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто.
