Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доповнятися

Доповня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. допо́внитися, -нюся, -нишся, гл. Дополняться, дополниться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОВНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОВНЯТИСЯ"
Бритвочка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Воробець, -бця, м. 1) = горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033. 2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.
Каменіти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣвать. Я мов камінь той каменію. МВ. Вона каменіла, дивлячись на все те. Мир. Пов. І. 128.
Коловоріт и коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. Kolb. І. 67. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница. Залюбовск.
Пахольський, -а, -е. Относящійся къ мальчику. К. ЦН. 311.
Старостянка, -ки, ж. Дочь старости 1. Великого коліна старостянка. К. ЦН. 187.
Терція, -ції, ж. Названіе 6-ой большей струны бандуры или кобзы. ЗЮЗО. І. 345. КС. 1882. VІІІ. 282.
Убуванці, -ців, м. мн. Ремешки, которыми привязываютъ къ ногѣ ходаки. Cм. волоки. Вх. Зн. 72.
Храмувати, -мую, -єш, гл. Праздновать храмовой праздникъ. Спорядилась іти храмувати до тітки в друге село. Г. Барв. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПОВНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.