Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмести Cм. відмітати.
Горішня́нин, -на, м. Живущій на верхнемъ концѣ села. Фр. Пp. 72.
Завда́ти Cм. завдавати.
Попереривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перервати, но во множествѣ.
Поступок, -пку, м. Процентъ, надбавка сверхъ обычной цѣны. Він дав мені восьмигривеника поступку. Нѣжин. у. Він хоч і жид, а не бере собі поступку. Нѣжин. у. 2) Уступка. 3) Поступокъ, поведеніе. Вх. Лем. 454. Ум. по́ступонько. Вх. Лем. 454.
Розчепіритися, -рюся, -ришся, гл. Растопыриться.
Селянка, -ки, ж. Поселянка, крестьянка. Ум. селяночка. Да із села да селяночка, а із міста міщаночка. Мет. 162.
Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.
Халат, -та, м. Верхняя длинная женская одежда сь пелериною. Літом (у неї) — голубий халат. Сим. 227. Ум. халатик. Вона.... в голубому халатику. Сим. 227. Бенеря без спідниці, боса, в халатику, простоволоса, к Вулкану підтюпцем ішла. Котл. Ен. V. 16.
Чепляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять. Дячиха чорна, чорна, хоч чепляй на спину веретена та в циганське шатро. Левиц. ПЙО. І. 371.