Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Венґирь, -ря, м. Гарь отъ трубки. Він дриґез або венґир кладе за губу як циган. Екатер. у.
Гнідан, -на, м. Гнѣдой конь. Желех.
Дибу́ль меж., выражающее, что человѣкъ медленно идетъ. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль. Чуб. V. 1088.
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки. К. Іов. 7.
Застря́мина, -ни, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165.
Зашули́ти, -лю́, -лиш, гл. Въ игрѣ въ шуль: бросить палку такъ, чтобы она концемъ подсунулась подъ лежащую на землѣ палку. КС. 1887. VI. 477.
Перепел, -ла, м. 1) пт. перепелъ, Tetrao coturnix. Паничі випустили сокола на трепела. Рудч. Ск. II. 111. 2) Крестецъ, os sacrum. Харьк. г. Ум. перепе́лонько. ЗОЮР. І. 25.
Порон, -на́, м. Паромъ. Драг. 244. Гн. І. 153. Коби човен, порон та весельце, пробував бим в тебе вечер, серце. Гол. II. 399.
Роздаровувати, -вую, -єш, сов. в. роздарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Раздаривать, раздарить. Дичини повна комора: і роздаровує знакомим, своякам і всім, і продавав. Гн. І. 212.
Цік! меж. Крикъ, которымъ понуждаютъ овецъ идти. Вх. Лем. 480.