Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докурити

Докури́ти, -ся. Cм. докурювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКУРИТИ"
Відламувати, -мую, -єш, сов. в. відламати, -маю, -єш, гл. Отламывать, отломать.
До́чер, -рі, ж. = дочка. Коли б я знав, чий то син воював, то б я за його свою дочер оддав. Чуб. III. 278.
Калинонька, кали́ночка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Кобзарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть кобзаре́м. Желех.
Надти́нник, -ка, м. Раст. Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. І. 136.
Нівроку нар. Не сглазить бы. Бач як поправивсь, нівроку йому.
Припівзити, -жу, -зиш, гл. Укрѣпить соломенную крышу півзинами. Чуб. III. 390.
Садовник, -ка, м. = садівник. Грин. II. 260.
Сп'янчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп'янчиться, то всі вікном утікають. МВ. І. 53.
Хупавість, -вости, ж. Красота, нарядность, опрятность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.