Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докоряння

Докоря́ння, -ня, с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. ІІІ. 383.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРЯННЯ"
Бадвак, -ка, м. То же, что лемко, но выговаривающій л вмѣсто в, напр.: я бил, я гварил (изъ. мѣстности около венгерской границы). Вх. Лем. 389.
Безвладність, -ности, ж. Безсиліе, слабость, немощность. Желех.
Ліню́га, -ги, об. = лінтюга. Желех.
Невидомий, -а, -е. Темный, непроглядный. Темна нічка, невидома. Гол. III. 440.
Полинівка, -ки, ж. Полынная водка. Богодух. у.
Поманюньку нар. Понемножко. Конст. у.
Приторкувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. = приторкати, -ся. Та обливай водою, та примощуй ногою. Грин. III. 329.  
Просміяти, -мію, -єш, гл. 1) Осмѣять. Як би за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штукі, сама просміяла б, а тепер ось як! Св. Л. 14. 2) Утратить что изъ за смѣха. А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? — Вона свою долю просміяла. Гн. II. 167.
Різьба, -би, ж. Рѣзьба, рѣзная работа. Шух. І. 192. Дорогу різьбу рубають. К. Псал. 169.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали. К. ЧР. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОРЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.