Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докоряння

Докоря́ння, -ня, с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. ІІІ. 383.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРЯННЯ"
Багатійшати, -шаю, -єш
Будочка, -ки, ж. Ум. отъ буда.
Волити, -лю, -лиш, гл. Хотѣть, желать. Ой чи волиш, Бондарівно, та мед-вино пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити? Н. п. волити волю. Исполнять желаніе. На чіїм возі сидиш, того й волю воли. Посл. Уже ж мені та й надокучило твою волю волячи. Чуб.
Гузни́ця, -ці, ж. = Гузи́ця. Лохв. у. Ум. Гузни́чка. Лохв. у.
Данцівни́к, -ка́, м. Танцоръ. Шух. І. 33.
Неспромога, -ги, ж. 1) Невозможность. Неспромога мені се зробити. 2) Несостоятельность, недостатокъ средствъ. Неспромога моя наймита держати. Г. Барв. 192.
Обербенути, -ну, -неш, гл. = обемберити. Тавр. г.
Перебірчик, -ка, м. = перебірник. Як місяць перебірчик перебірає всіма зірками, після полюбить одну зірочку, так і парубок.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Полежань, -ня, м. Бекасъ. Мнж. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОРЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.