Бумкати, -каю, -єш, гл. Извлекать басовые, густые звуки (на струнномъ инструментѣ).
Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Заса́дчик и заса́дчичок, -чка, м. Ум. отъ засадець.
Згу́ста нар. Въ выраж. Зчаста-згуста. Часто.
Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл.
1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Шинкарочко молода, повірь меду і вина.
2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї.
Поприбігати, -гаємо, -єте, гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти!
Терен 1, -рну, м. Раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. Плаче козак: шляхи биті заросли тернами. Блищали чорні як терен очі. Ум. теренець, терено́к, тернок, терночок.
Урублити, -блю, -лиш, гл. Нажать рублемъ. Врубли добре снопи.
Циганка, -ки, ж. 1) Цыганка. Ти, циганко, ти, моя коханко, оддай мої ключі золотиї. 2) мн. Раст. Clematis integrifolia Ум. циганочка.