Відпоминати, -на́ю, -єш, гл. Помянуть (церковнымъ поминовеніемъ). Кому се зостанеться, той і спасибі скаже, і відпоминає нас. Умер той дід, поховали, відпоминали. Одпоминають попи мою душу.
Люби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. 2) Нравиться. А що, хата любиться?
Плита, -ти, ж. Плита. Долівка камінням виложена, плитами.
Повимерзати, -за́ємо, -єте, гл. Вымерзнуть (во множ.). Не сходить у мене на городі нічого: рано посіяла, так мабуть повимерзало.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Ум. подарочок. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки.
Позамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Поцокувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ходила погойдуючись та підківками поцокуючи.
Пошматувати, -ту́ю, -єш, гл. Изорвать, изрѣзать на куски. Собака... за запаску і пошматувала.
Скатертонька, -ки, ж. Ум. отъ скатерка.
Удячен, удячний, -чна, -не Благодаренъ, благодарный, признательный.