Близитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться. Здавалося, неначе близився до покійника.
Доно́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. доне́сти́, -су́, -се́ш, гл. 1) Доносить, донести до какого-либо мѣста. Ложки до рота не донесе. донести́ ря́ду. Окончить потчивать водкой рядъ гостей. Ряду.... донести не стало, — долийте пляшку. 2) Сообщать, сообщить. І було після сіх прилук, що донесено Оврамові так: он і Мелха породила сини братові твоєму Нахорові. донести́ ві́сти. Известить. Ох пошлімо галку, ой пошлімо чорну аж до Січі рибу їсти, ох нехай донесе, ох нехай донесе до кошового вісти. донести́ у ву́ха. Довести до свѣдѣнія. Як (хто) донесе татові у вуха, то зараз їй смерть.
Жалісли́вий И Жа́лісний 2, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Оком жалісним на них дивитись стали. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть.
Заси́джувати, -джую, -єш, сов. в. заси́діти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. 2) Насидѣть. Засиджене яйце.
Підбити, -ся. Cм. підбивати, -ся.
Погуторити, -рю, -риш, гл. Поговорить, поболтать. Ідіть, тітко, посидимо, погуторимо.
Подушник, -ка, м. Сборщикъ податей. Зароблю грошей, то батькові-матері запоможу в їх старощах, а то подушники уже, може, там і вікна повидирали.
Убрикнути, -кну, -неш, гл. Лягнуть. Бодай тебе курка вбрикнула. Шуточная брань.
Шведин, -на, м. Шведъ. Звіркує шведин вовком там. Була потреба з шведином на морі.
Шпаківня, -ні, ж.
1) Клѣтка для скворца, скворешница. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ.
2) Тюрма, казематъ.