Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Мир. Пов. II. 118. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Аѳ. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати. Федьк.
Вівсик, -ка, м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк. К. ЦН. 196.
Гірклий, -а, -е. Прогорьклый.
Завдру́ге нар. = вдруге. А він його завдруге як заціде у вухо! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Облягтися, -ля́жуся, -жешся, гл. Лечь (спать). Як вернулась, уже батько й мати обляглися. Г. Барв. 236.
Сестрінча, -чати, с. Маленькая сестра. Ум. сестрінчатко. Желех.
Співець, -вця, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Кост. (О. 1861. ІІІ. 30). Замовк співець. О. 1862. VІІІ. 11, 2) Поэтъ.
Трускавка, -ки, ж. Раст. Pragaria collina Ehrh. Шейк.
Тужливо нар. Тоскливо, грустно. Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо. Федьк.