Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доказ

До́каз, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. Камен. у. На кого маєте пеню, — скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова. Кв. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАЗ"
Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
Замили́тися 2, -лю́ся, -лишся, гл. = помилитися.
Зручно нар. Ловко; удобно. Ком. І. 39.
Круглявий, -а, -е. Круглый. Ще й на личку круглявіша. Н. п.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
Лисиченя́, -ня́ти, с. = лисеня. Ум. лисиченя́тко, лисиченя́точко.
Нітитися, -чуся, -тишся, гл. Жаться, съеживаться. І нітився в сусіда під дверима. К. Іов. 66.
Посажати, -жа́ю, -єш, гл. = посаджати.
Таємно нар. Тайно.
Хвіст, хвоста, м. 1) Хвостъ. Прив'язали до хвоста коневі. Рудч. Ск. 2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго. І хвоста нема у дворі. Ном. Тільки пара хвостів осталось. Ном. Та ще й закрутки покручено, — мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. Г. Барв. 417. 3) Шлейфъ, хвостъ платья. Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. Левиц. І. 319. 4) = нечеть. Пас. 156. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. Ив. 19. 6) мн. хвости = уси. (Cм. ус 3). КС. 1893. V. 282. 7) крутити хво́стом. Хитрить, вилять. Крутить хвостиками. Ном. № 3003. 8) хвоста вкрутити. Сбить спесь. Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. К. ЧР. 72. 9) вибийте собі́ хвіст об тин. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Котл. МЧ. 438. Остальныя знач. Cм. подъ словомъ фіст. Ум. хво́стик, хвостиченько, хвосто́к, хвосто́чок. Кожда лисиця свій хвостик хвалить. Ном. № 9459. Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. Чуб. V. 681. Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. Чуб. ІІІ. 295. Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. Мил. 44. Піди, вовчику! — Піди, хвостику! — шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ном. № 10864. Ув. хвостище. Рудч. Ск. І. 16. хвостя́ка. Здоровенний хвостяка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКАЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.