Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпадати, -даю, -єш, сов. в. відпасти, -паду, -деш, гл. Отпадать, отпасть. Шпаруна відпала, — треба замазати. Харьк. Кислиці поїла й оскома напала й охота одпала. Грин. ІІІ. 232. відпасти права, ласки. Лишиться, потерять, утратить право, расположеніе. щоки відпали. Лицо обрюзгло.
Ґарґа́ра, -ри, ж. Сердитая, бранчивая баба. Стара ґарґара. Ном. № 13620. Cм. Гаргара.
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Добро́тний, -а, -е. Прочный, плотный, надежный. Чоботи шкапові добротні. Добротна кожушина. Черном.
Забажа́тися, жа́ється, гл. безгл. Захотѣться. Забажалося в Петрівку мерзлого. Ном. № 5340. Якої вам хаточки забажалося смутної та невеселої. Мил. 183.
Кум, -ма, м. Кумъ. То Хмельницький теє догадав, кумом його до себе прохав. Дума. Куми. Кумъ и кума вмѣстѣ. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів стрічних. Ном. № 83. Неси ж в хату, а я верти кинусь за кумами. Шевч. 102. одкупні куми. Кумовья, замѣняющіе, послѣ соотвѣтственнаго народнаго обряда, прежнихъ, обыкновенныхъ, кумовьевъ, при чемъ послѣдніе совершенно теряютъ всѣ права кумовьевъ, — такая замѣна дѣлается только въ случаѣ долгой болѣзни ребенка. Cм. купо́вана мати. Мнж. 183. про́хані куми. Обыкновенные воспріемники. Мнж. 183. стрічані куми. Встрѣчные кумовья. Мнж. 183. рідний кум. Кумъ-воспріемникъ по отношенію къ отцу дитяти, послѣдній же — просто кум. Мнж. 183. Ум. кумась, куме́ць, кумочок, кумцьо. Здоров, кумасю мій, Кіндрате! Гліб. Прийде кумець на обідець, а ложки не буде. Ном. № 11899. Ой щучечки за для кумочка, а карасі за для кумасі. Посл. Та кумцьо таки не випив. Св. Л. 59.
Маму́ня, -ні, ж. Ум. отъ мама.
Опатський, -а, -е. Аббатскій. Маха головою як опатська кобила. Канев. у.
Підлепливий, -а, -е. Льстивый, подлиза, подлипайло. Рк. Левиц.
Шех, -ха, м. Сигнальный пистолетный выстрѣлъ. Чекайте, каже, мого шеха з пістоля. Вас. 210.