Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догоріти

Догорі́ти Cм. Догоряти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГОРІТИ"
Ґо́вда, -ди, ж. Башка. Подольск. г.
Дрі́зки, -зок, мн. Щепки, черепки, кусочки, дребезги. Ум. дрі́зочки. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866.
Загніти́ти, -ся. Cм. загнічувати, -ся.
Кривомовий, -а, -е. Плохо говорящій, косноязычный. Тим язикам лихим, калікам кривомовим. К. Дз. 25.
Лопону́ти, -ну, -не́ш, гл. Дать тягу, улепетнуть. Лопоне він од мене. Рудч. Ск. І. 63.
Патрати, -раю, -єш, гл. 1) Очищать птицу отъ перьевъ, очищать отъ шерсти свинью. То локшину кришили, то птицю патрали. Кв. 2) Потрошить. Вівчарики прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом. Гліб.
Плішити, -шу́, -шиш, гл. 1) Вбивать клинья для скрѣпленія. Плішити сокиру. 2)рибу. Оглушать ударомъ палки находящуюся подо льдомъ рыбу.
Поганяйлівський, -а, -е. Кучерской, ямщицкій. Ном. № 11370.
Рейментарь, -ря, м. Военачальникъ, командирующій войскомъ. Ой дозволив пан рейментарь червінці забрати, не дозволив Котовича з шибениці зняти. Н. п.
Стичка, -ки, ж. Случай. Ні, зо мною стичка та (що вузди вкрадено) сталась уперед, а послі вже й у попа. Екатер. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.