Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догана

Дога́на, -ни, ж. 1) Порицаніе, хула; упрекъ. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного. Ном. № 5686. 2) Недостатокъ, порокъ. А що мені за догана, що я руда та погана — за те мій батько багач. Чуб. V. 1139. Дога́ну да́ти. Осудить, охулить, упрекнуть, найти недостатокъ. Козаченько за дівчину та три копи дав та щоб її ніхто не займав, ніхто не займав, за ручку не взяв, перстеня не зняв і догани не дав. Мет. 317. Що Лукенька у батенька дитина була, усім вона парубочкам догану дала. Чуб. V. 1157. Свита добра, ніхто догани не дасть. Борз. у. Ум. Дога́нка, дога́нонька, дога́ночка. Любить тебе отець, любить тебе мати, тільки тобі доганочки, що ти небагатий. Чуб. V. 118. Тільки тобі доганочки, що ти не чорноброва. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГАНА"
Гряді́ль, -ля, м. = Граділь. Угор. Вас. 199.
Діво́та, -ти, ж. соб. Дѣвушки. Сим. 234.
Дя́дечко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Жу́рбочка, -ки, ж. Ум. отъ журба.
Патичка, -ки, ж. Ум. отъ патика.
Перстка, -ток, мн. ум. отъ перста.
Полонянка, -ки, ж. Плѣнница. Ум. полоня́ночка.
Пом'янути Cм. поминати.
Ростурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Растревожить.
Салдатва, -ви, ж. соб. = салдатня. Лаються, як салдатва. Св. Л. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.