Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доводити

Дово́дити, -джу, -диш, сов. в. довести́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Доводить, довести. От як раз дід довів гайдамаку до тиєї хати. Рудч. Ск. II. 149. 2) Допускать, допустить, доводить, довести. Нехай Господь скарає того, хто довів до того. Ном. № 4109. Бог його зна, до чого мене Бог доведе. ЗОЮР. І. 11. А чи довго матір та ще й доору довести до того, що повірить усьому, що їй стануть росказувати. Кв. Нe довести́. Не допустить, не привести. Не доведи мене до сього, Господи! К. ЧР. 267. 3) Только несов. в. Предводительствовать. Швачка їми доводив. ЗОЮР. I. 135. 4) Доказывать, доказать. Галілей став доводити, що Коперник не дурень і не єретик. Ком. І. 56. А я йому довожу, що все одно. МВ. Прокіп мене розважає, доводить мені, що се лихо дочасне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76). 5) Довести́ до згу́би. Погубить, довести до гибели. Одарка заплакала слізьми та й почала росказувати все: як її замикали на ніч саму у горницю, як страхали і били, як до згуби довели. МВ. І. 72. 6)до кра́ю, д. краю. Окончить, довести до конца. Доведу уже до краю, доведу, — спочину. Шевч. 206. Треба краю доводити. Шевч. 1)до пуття́. а) Сдѣлать какъ слѣдуетъ. б) = Доводити до розуму. Не довів тебе до пуття. Св. Л. 99. 8) Дово́дити до розуму. Воспитывать. Батько щоб навчав та до розуму доводив. Кв. Не той тато, що сплодив, а той, що до розуму довів. Ном. № 7236. 9) Довести́ свого. Поставить на своемъ. Жене б він такеньки не обійшов: я б йому довела свого, побачив би він. МВ. 11. 80. 10)сорома́. Надѣлать сраму, пристыдить. Се чужа сторона доведе сорома. Мет. 196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОДИТИ"
А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Вагани, -нів, м. мн. 1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12. 2) = ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. ваганки. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.
Заме́шкати, -каю, -єш, гл. Занять подъ жилье. Ніхто не замешкав спустілого обійстя. Св. Л. 71.
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Зві́тріти, -рію, -єш, гл. Вывѣтриться. Коли сіль звітріє, то чим приправити? Єв. Л. XIV. 34.
Кателичий, -а, -е. = католицький.
Розмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Разговаривать, бесѣдовать. В кого батько, в кого мати, — є з ким розмовляти. Чуб. V. 266. Сестра з братом іздалека розмовляла. Макс.
Чіпати, -па́ю, -єш, гл. Трогать. Не чіпай посліду на дорозі, бо як торкнеш, буде смердіти. Ном. № 3289.
Шушу меж., выражающее шептаніе. От кияне — шушу-шушу, радяться. АД. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.