А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Вагани, -нів, м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки.
2) = ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Ум. ваганки. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом.
Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить.
Заме́шкати, -каю, -єш, гл. Занять подъ жилье. Ніхто не замешкав спустілого обійстя.
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Зві́тріти, -рію, -єш, гл. Вывѣтриться. Коли сіль звітріє, то чим приправити?
Кателичий, -а, -е. = католицький.
Розмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Разговаривать, бесѣдовать. В кого батько, в кого мати, — є з ким розмовляти. Сестра з братом іздалека розмовляла.
Чіпати, -па́ю, -єш, гл. Трогать. Не чіпай посліду на дорозі, бо як торкнеш, буде смердіти.
Шушу меж., выражающее шептаніе. От кияне — шушу-шушу, радяться.
