Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доводець

Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОДЕЦЬ"
Безтільний, а Безплотный. Вона здавалась ніжним безтільним духом. Левиц. І. 332.
Винівка, -ки, ж. Винная бочка. Вх. Лем. 398.
Відломити Cм. відломлювати.
Заґеґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ). Гуси по ставах замотали. Г. Барв. 544.
Кобенити, -ню́, -ни́ш, гл. Ругать, поносить. Кричав буцім то навіжений і кобенив народ хрещений, як водиться в шинках у нас. Котл. Ен.
Оздоровління, -ня, с. Выздоровленіе. Повернуло, спасибі Богу, йому на оздоровління.
Прокосити Cм. прокошувати.
Рихтельне нар. = ретельно. Він тобі скаже рихтельне. Ольгоп. у.
Розрюмсатися, -саюся, -єшся, гл. Расплакаться.
Свободний, -а, -е. = свобідний. А люде дякують за те, що вона стала свободна. Рудч. Ск. І. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВОДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.