Брикун, -на, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Виволанка, -ки, ж.
1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку.
2) ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ.
Задивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Задивиться, засмотрѣться съ удивленіемъ. Як би ви їхали надворсклянською низиною,... то задивувались би.
Орація, -ції, ж. Праздничное привѣтствіе, поздравденіе, составленное заранѣе и произносимое ходящими по домамъ на праздникъ Пасхи поздравителями.
Покришити, -шу́, -шиш, гл.
1) Покрошить. Мовчи та диш, а то щоб і тебе на локшину не покришили.
2) Порѣзать небольшими кусками. Жінка достала хліба й соли, покришила сала. Покришене м'ясо.
Постріляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Разстрѣлять, истратить стрѣляя. Уже стріли і кулі постріляли.
2) Застрѣлить (многихъ). Царь зараз сказав, щоб зараз їх постріляли.
3) Изранить выстрѣлами. Не дуже його порубано, не дуже його постреляно.
Скорбота, -ти, ж. Скорбь, печаль. Зруйнували Запорожжя та й забрали клейноти; наробили сіромахам превеликої скорботи. Іскарай вас, милий Боже, великою да скорботою.
Схудити, -джу́, -диш, гл. Истощить, сдѣлать худымъ. На що ви схудили воли отако?
Тушка, -ки, ж. Ум. отъ туша.
Уже нар. Уже, ужъ. Іди зіма до Бучина, бо вже ти нам докучила. Така вже вдача собача. А вже ж! Конечно. А повінчаємось у неділю? — А вже ж. А що вже. Что же касается до. А що вже Василько — тихий, сумний. То вже ж. И вотъ. То вже ж Хмельницький до козаків приїзжає, словами промовляє. То вже ж один козак лугом біжить, коли дивиться на кущ, аж кущ дріжить.