Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплітка, -ки, ж. Косоплетка, ленточка изъ косы. О. 1861. XI. Св. 27. Гол. Од. 50. Твої коси росплітав, — де твої виплітки подівав? Лукаш. 154.
Ди́рза, -зи, ж. Раст. Bromus arvensis.
Кибіт, -біту, м. = кебета. Кибіт є співати, то й гарно співає, — краще, ніж у кого голос є. Лебед. у.
Кіявкати, -каю, -єш и кіявчати, -чу, -чиш, гл. Кричать (о галкахъ). Кивки кіявкают або кімнат. Вх. Уг. 244.
Кутатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Кутаться. 2) Заниматься; хлопотать съ работой. Челядь кутаєся — займаєся, літом і зімою то у хаті, де варити їсти... пряде, тче, красить вовну, шиє, вишиває, пере шмате, то по за хатою, де доїть вівці та корови, ходить коло свиней, обходити городовину... Шух. І. 145.
Ласити, -шу, -сиш, гл. Привлекать. О. 1862. І. 67.
Ми́шкати, -каю, -єш, гл. = мишкувати 3. Чуб. VII. 576.
Підліток 1, -тка, м. Подростокъ. Св. Л. 103. Ум. підліточок. Упорались... старий батько на діток гукає, — орел орлят підліточків докупи збірає. Морд. К. 45.
Присил, -лу, м. Присылка. Кв. (Желех.).
Шмульгати, -гаю, -єш, гл. = шмугляти. Черк. у.