Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довговусий

Довгову́сий, -а, -е. Длинноусый. Обізветься Гуня довговусий. К. Досв. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОВУСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОВУСИЙ"
Брилець, -льця, брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Велелюдний, -а, -е. Многолюдный. Да вознесуть його в громаді велелюдній. К. Псал. 251.
Затокма́чити Cм. затокмачувати.
Знамено, -на, с. 1) Знакъ, знаменіе. Мій меч? Це знамено святої правди. К. ЦН. 208. 2) Знамя. Шевч. 233. Вже військо пішло, знамена мають. Чуб. V. 503. Наше національне знамено. К. ХП. 133. 3) Печать, клеймо. Левиц. І. (Правда, 1868, 449).
Недбаха, -хи, об. = недбайлиця. Була собі непряха й недбаха, да що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Рудч. Ск. І. 176. Бідою й голодом недбах вона карає. К. Дз. 150.
Печалування, -ня, с. Скорбь, печаль.
Позабейкуватися, -куємося, -єтеся, гл. = позабовтуватися. Спасибі тому цареві, що цей міст вистроїв: як ми довгополії люде, та б ми позабейкувались тут. Чуб. II. 256.
Помана, -ни, ж. Родъ кулича (поминальнаго) съ крестомъ. О. 1861. XI. Св. 61.
Тільна, -ної прил. О коровѣ: тельная.
Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2). Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГОВУСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.