Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довговусий

Довгову́сий, -а, -е. Длинноусый. Обізветься Гуня довговусий. К. Досв. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОВУСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОВУСИЙ"
Гела, -ли, ж. Родъ дѣтской игры. Мил. 56.
Добри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Задабривать. А вона вже і всміхається до його і стравою що найкращою його добрить, так ні! сидить, насупившись, мов той сич. Зміев. у. 2) Хвалить. Тільки й добрить, що той світ, ніби вже в сьому світові нема ні добра, ні краси. МВ. І. 44. 3) Удобрять. Ні вже, коли ґрунт пісковитий, то хоч чим, мовляв, добри, а хліба не їстимеш. Зміев. у.
Канудити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить. Харьк. у.
Купецький, -а, -е. Купеческій. Так оце та смиренна, богомільна купецька дочка. Левиц. Пов. 62.
Навви́передки нар. Въ перегонку, взапуски. Біжать жидки наввипередки, один другого не дожене. (Загадка: колеса).
Розійтися Cм. розіходитися.
Роскриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роскри́тися, -риюся, -єшся, гл. Раскрываться, раскрыться. Білі рученята раскидала, роскрилася. Шевч. 24.
Скарбник, -ка, м. 1) = скарбівничий. Мир. ХРВ. 123. 2) Чортъ, живущій у богача, продавшаго свою душу аду, сторожащій и увеличивающій его богатство. Чуб. І. 193.
Течій, -чія, м. Ручей. Течій весняний, дощовий, джереловий. Черк. у.
Худосилок, -лка, м. Слабосильный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГОВУСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.