Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волосок, -ска; волосочок, -чка, м. Ум. отъ волос.
Гидосвітний, -а, -е. То же, что и гидкий, гидозний, гидючий, но еще хуже, омерзительный. Така гидосвітна, що й кінця нема. Конст. у.
Дові́дне Cм. Довідно.
Наполо́хати, -хаю, -єш, гл. Напугать.
Насуплювати, -плюю, -єш, сов. в. насупити, -плю, -пиш, гл. Нахмуривать, нахмурить. Насупити брови. І Данило инший став, як одружився: вже не насуплені чорні брови і на устах ласкавий усміх. МВ. І. Насупило, — аж світу Божого не видно.
Пообв'язувати, -зую, -єш, гл. Обвязать (во множествѣ).
Споважати, -жаю, -єш, гл. Уважать. Дай мені, Боже, сей поход сходити, знав би я, як свою матір у домі споважати. Мет. 418.
Теркатий, -а, -е. = таркатий. Вх. Зн. 69.
Устьобнути, -ну, -неш, гл. Стегнуть. Встьобнув лозиною.
Харпак, -ка, ж. Бѣднякъ, нищій, оборванецъ. Як умре багатир, дак іде увесь мир, а вмре харпак, дак тільки піп да дяк. Ном. № 1603. Ум. харпачо́к. Ном. № 1603.