Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доброчинний

Доброчи́нний, -а, -е. Благодѣльный, благотворительный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОЧИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОЧИННИЙ"
Голівчерева нар. Вверхъ животомъ. Полт.
Голосіння, -ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає. Кв.
Доволочити Cм. Доволочувати.
Знімчитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться. Желех.
Побережина, -ни, ж. Прибрежье, мѣстность по берегу рѣки. КС. 1884. VIII. 719.
Позасолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Проревти, -реву, -веш, гл. Проревѣть.
Розогніти, -ні́ю, -єш, гл. Разгорячиться, войти въ азартъ. Ровен. у.
Спроквола нар. Не спѣша. Св. Л. 19. Як робиш спроквола, не скоро втомишся. Кіевск. у.
Штудерно нар. 1) Хитро. 2) Замысловато, искусно. Завивають голову штудерно і мудро білою переміткою. Шух. І. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОЧИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.