Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гикавка, -ки, ж. Икотка. Мил. М. 9. Грин. ІІ. 41.
Заволо́чування, -ня, с. Боронованіе послѣ посѣва. Cм. заволікання.
Здріга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здрігнут́ися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Котл. Ен. III. 59. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це. Стор. І. 7.
Майстро́вич, -ча, м. Сынъ мастера. Козел. у.
Повсяденщина, -ни, ж. Обыденность. Сходили з громохмарньої гори у юдоль повсяденщини. К. КП. 130.
Позаспокоювати, -ко́юю, -єш, гл. Успокоить (многихъ). На превелику силу то тим, то сим позаспокоював їх. Богодух. у.
Розітлітися, -лі́юся, -єшся, гл. Разгорѣться. Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди. Лебед. у.
Семериця, -ці, ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею. Чуб. III. 465.
Увертатися I, -та́юся, -єшся, сов. в. уверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Успѣвать, успѣть, управляться, управиться. Меле так, шо і два чоловіка не ввернеться прибірати борошно. Ще не ввернулась справити нової (запаски). Г. Барв. 94.  
Хру-хру! меж., выражаюшее хрюканіе свиньи. Свині біжит та й: хру-хру. Гн. І. 129.