Безтравний, -а, -е. Лишенный травы. Степ безтравний і безводний.
Бокури мн. Кожаный поясъ. Cм. букурія.
Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Ум. вівчарик.
Ди́мни́й, -а, -е. 1) Дымный, курной. Не видно було ні димних печей, ні бочок, ні возів з припасами. Димна хижа. Курная изба. 2) Дымчатаго цвѣта. Мак повний усякий: червоний, перістий і димний.
Дури́світ, -та, м. 1) Обманщикъ, шарлатань. 2) = дурилюд 2.
Зароботя́щий, -а, -е. Могущій хорошо зарабатывать, имѣющій хорошіе заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний.
Кінатов! Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: когда съ горъ спускаютъ внизъ по деревянному желобу срубленное дерево, верхніе рабочіе кричать стоящимь внизу вдоль желоба: клейгов! — крикъ, предостерегающій объ опасности отъ летящаго съ страшной силой дерева; когда послѣднее достигнеть конца желоба и рабочіе отбросятъ его въ сторону, они кричать: кінато́в! Крикъ этотъ передается, отъ одного къ другому все выше и, достигнувъ стоящихъ на высотахъ рабочихъ, служить для нихъ знакомь, что путь свободенъ для новаго дерева.
Нещасник, -ка, м. Несчастный мужчина.
Осуда, -ди, ж. Осужденіе, оговоръ. Смерть не так страшная, як осуда людськая.
Рачачий, -а, -е. Рачій, принадлежащій раку, относящійся къ раку, изъ раковъ сдѣланный. Рачача нога. Очі.... рачачі.