Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дітоньки

Ді́тоньки, -ньок, ді́точки, -чок, Ум. отъ діти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТОНЬКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТОНЬКИ"
Брень, меж. = Бринь.
Добродба́й, -бая, добродба́ч, -ча́, м. Стяжатель имущества.
Живи́чний, -а, -е. 1) Смольный. 2) Канифольный. Желех.
Заму́рзаний, -а, -е. Замусленный, испачканный. Замурзана така! сказано — дитина: чи їсть, чи п'є, то по грудях тече; а там мокре таке полізе на двір і бавиться в поросі. Св. Л. 99. Киргизя замурзане. Шевч. (О. 1862. ІІІ. 4).
Катати, -та́ю, -єш, гл. Бить. Горілку, мед не чаркою, — поставцем кружає, а ворога, заплющившись, ката, не минає. Шевч.
Ножиці, -ць, м. мн. Ножницы. Вдарь у стіл — ножиці обізвуться. Ном. № 6799.
Півдарма нар. Полударомъ. За півдарма продав. Ном. № 14060.
Подожинати, -наю, -єш, гл. Дожать (многое).
Спільно нар. Совмѣстно, общими силами.
Умич, -ча, м. Раст. Nymphaea. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІТОНЬКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.