Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братки, -ків, м. мн. Щипцы для углей.
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти. Вх. Зн. 16.
Згі́р'Я Cм. згірря.
Квацяти, -цяю, -єш, гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє.
Керування, -ня, с. Управленіе. Желех.
Міснота́, -ти, ж. = міцнота. Біли вапною — біле буде полотно, а місноти дазьбі, так і розлізеться. Лебед. у.
М'яку́шка и мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Набазі́кувати, -кую, -єш, сов. в. набазікати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить, набалтывать, наболтать.
Цукор, -кру, м. см. цукар.