Дору́блювати, -люю, -єш, сов. в. доруби́ти, -блю́, -биш, гл. Оканчивать, окончить обрубать (въ шитьѣ). Ти ще й рубця не дорубит, я вже й звернусь.
Закропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закропи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Закропляйте доріженьки, щоб ся не курили. 2) Омочать, омочить, освѣжать, освѣжить влагою. Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити.
Захлюстатыся, -таюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Забрызькався, захлюпався.
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Колюки, -к, ж. мн. Раст. Datura stramonium L.
Ластовиння, -ня, с. Веснушки. Хто має ластовиння на виду, то, побачивши вперше весною ластівку,... умивається, щоб не було того ластовиння. Ото як тебе ластовиння обсіло!
Описовий, -а, -е. Описательный.
Пожалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Пожаловаться. Панночка пожалкувалась на тебе старий.
Прошак, -ка, м. Попрошайка; нищій. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю.
Угрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. угребтися, -буся, -бешся, гл. Зарываться, зарыться, врываться, врыться, прорыться. Бува, як собак нема, у хлів угрібається звір, або й лісу пролама, та в хлів убереться.