Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дітва

Дітва́, -ви́, ж. соб. = Дітвора. К. ПС. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТВА"
Друбо́к, -бка́, м. = дрібок. Мені небагацько треба: соли друбок, хліба шматок та горілки чарка. Ном. № 12175. Ум. друбочок. Нема соли друбочка. Чуб. V. 496.
Коритечко, -ка, с. Ум. отъ кори́то.
Кругляччя, -чя, соб. Бревна нераспиленныя. Таки се кругляччя поколи, — з їх дров сила.
Кубаток, -тка, м. Комъ. Желех.
Метла́, -ли, ж. = мітла. Тільки явиться на небі метла, то буде війна. Чуб. І. 18.
Незбожний, -а, -е. Безбожный.
Поназдивитися, -влю́ся, -вишся, гл. Разсмотрѣть, увидѣть. Поживете, то поназдивитесь, що у нас робиться. Мнж. 190. Ож побачите! ож поназдивитесь! Левиц. І. 166.
Рунце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Сапальниця, -ці, ж. Полольщица.
Судомити, -млю, -миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. Прилуцк. у. 2) Ломить. Е, судомить мене щось. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІТВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.