Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вакаціюватися, -ціююся, -єшся, гл. Житься во время вакацій. Не вспів він росказати, як вакаціювалось. Св. Л. 220.
Витупати, -паю, -єш, гл. 1) Протоптать, вытоптать. Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи? 2) Проходить. Цілий день витупала, пораючись.
Гембелювати, -люю, -єш, гл. = гемблювати. Струже, гембелює. Щог. В. 57.
Куночка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Облачок, -чка, м. Ум. отъ облак.
Обрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. обректи́ся, -чуся, -че́шся, гл. Давать, дать обѣтъ. Старий обрікався у Київ, одже і не довелось йому. Харьк. Cм. обрік 1.
Сікачка, -ки, ж. Сѣчка (для рубки капусты). Полт.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці. Мкр. Н. 33. 2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села. Черк. у.
Цуценя, -няти, с. Щенокъ. Рудч. Ск. II. 91. Ном. № 13198. У двері гавкнуло цуценя. МВ. І. 108. Ум. цуценятко, цуценя́точко.
Шахтарь, -ря, м. Рабочій въ шахтѣ. Г. Барв. 28.